Иногда небольшая, чисто внешняя удача совершенно меняет настроение, а вместе с настроением и мировоззрение человека. Разум так же легко подкупить, как и душу человека. И, главное, разум никогда не замечает, что его подкупили. Он начинает ясно и отчетливо видеть там, где вчера еще ничего не различал, и уверен, как всегда, что он делает свое "объективное" дело, по своим собственным, ему одному свойственным законам. Потом удача сменяется неудачей, разум растеривает свои видения и опять-таки не подозревает, в чем дело. Все продолжает быть уверенным, что он регистрирует, бесстрастно описывает. А он только выявляет надежды и опасения души, которая лишь умеет отдаваться своим состояниям, а считать, мерить, взвешивать, сопоставить настоящее с прошлым и будущим либо не умеет, либо не хочет. Но если душа подвержена страстям, если разум не умеет справиться с душой и подчиняется ей - то где же искать вечных истин?
Или их и не нужно тебе, о, человек?
Здесь, на отмели времен, и так обойдется.
А "там" - если есть для человека "там" - и душа будет покрепче, и разум догадливее, а может быть и истина более доступней и сговорчивей...
Или - другой вывод: нужно, отказавшись от традиционной предпосылки, перестать возвеличивать "бесстрастие", бросить считать свободу от желаний основной сущностью Высшего Существа - разрешить страстям открыто делать свое дело. Тогда получится, что душа вовсе уже не такая дурная, как обычно кажется, и разум не так уже неразумен и слаб и не так уже легко дается в обман, как нас приучили думать "тонкие" знатоки человеческой психики. Тогда мысль вздохнет свободней. И уже не логику, а психологию будет считать онтологией. И вернет человеку душу, настоящую, живую душу, с ее страстями, радостями, упованиями - словом, со всей той "чувственностью", которую так долго и напрасно гнали и преследовали лучшие представители человеческого мышления...
Вдруг последние станут первыми. Даже Он окажется "страстным" и не только не будет стыдиться своих страстей, но будет видеть в них первый признак одушевленности и жизни. И тоже "вдруг" поймем мы наконец загадочные слова Библии: создал Бог человека, по образу и подобию Своему...
Еракли Носков,
Россия
"чувствуешь,
что люди плохо слышат тебя,
что нужно бы говорить громче, кричать.
А кричать — противно.
И говоришь все тише и тише,
скоро можно будет и совсем замолкнуть".
А.П. Чехов
"Вы думаете все так просто?
Да, все просто, но совсем не так"...
Альберт Энштейн
Прочитано 9691 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Если я правильно поняла, вы считаете необходимым отпустить страсти? Не превратится ли человек в животное?
Носков
2009-09-23 18:47:01
Страсти не по плоти (то, что стихийное, то что называется "животной страстью"), а то что в нас является первоосновой, а не проблемой греха. То, что по большому счету и сублимируется в творчестве. Не думаю, что основой нашего мышления является логика и расчет...
Виктор
2009-09-24 03:45:39
- И давно это у Вас?
- Что?
- Ну-у...
- Коньки?..
Светлана Бабак
2009-09-24 04:44:57
Страсти не по плоти (то, что стихийное, то что называется "животной страстью"), а то что в нас является первоосновой, а не проблемой греха. То, что по большому счету и сублимируется в творчестве. Не думаю, что основой нашего мышления является логика и расчет...
Согласны ли вы с тем, что страсти наши, любые , даже любовь, ибо это тоже страсть, должны быть очищены, преображены Духом Святым? Ибо даже любовь человеческая - эгоистична
Носков
2009-09-24 05:13:12
Светлане Бабак: я согласен с вами, что все в нас должно быть в конце концов преображено, и даже страсть (любовь, чувство)в нечто новое, качественно лучшее. В этом и состоит вера и общение в Духе. Статья была больше о тонкостях в анализе нашего мышления, в некотором самообмане и самообольщении предиката разума. И выводы лишь эксперимент, а не последнее слово. Если бы я хотел сказать последнее слово, я бы процитировал подходящее место из Писания...
Sam
2009-09-27 16:56:21
Со страстями вроде бы попытались разобраться, хотя и не очень получилось. Теперь – об основных слагаемых темы публикации.
Разум – …
Душа – …
Автор, продолжите, пожалуйста!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
