Сини приїхали в дім батьківський до мами.
Щаслива зустріч, радісна, жадана!
Хоч мати тішиться дорослими синами,
Та на душі її ятриться рана.
Яка ще рана? У якому горі
Її зазнала лагідна матуся?
Сини у неї милосердні й добрі…
Та йти не поспішають до Ісуса.
Ще буде час. Вони ж не зовсім сиві,
Міцні, здорові, жити їм і жити,
Поглянь які: і сильні, і красиві…
Але, на жаль, минають дім молитви.
Краси і доброти у них не мало,
У них повага, здібності і вміння…
Та ліпше їм чогось не вистачало,
Аби не бракувало їм спасіння.
Щоб їх у Книгу Неба записали,
Щоби душа наповнилася Слова…
Бо ліпше, щоб вони чогось й не мали,
Аби була в серцях печать Христова.
Сини до мами сповнені любові,
Її життя для них багато значить…
Коли ж вони уклоняться Христові,
Щоб їх колись й у вічності побачить?
Надії серце материнське гріють
(Воно не може бути безстороннім):
Ось цього разу, як сини приїдуть –
Покаються у домі молитовнім.
У чому каятись? Пограбували, вбили?
То ж ні, не грішники, хоча й не бездоганні…
Якби ж вони коліна прихилили
Перед Христом, як справжні християни!
Чого хотіти ще? Такі хороші діти,
Ніколи й не образили неначе…
Сини ніяк не можуть зрозуміти,
Чого радіє мати їх і плаче.
Чому помітна у очах тривога?..
Можливо, за минулу всю недолю?..
Байдужістю до Спаса-Христа-Бога
Їй, найдорожчій, завдавали болю.
І прийде час, коли сини зійдуться,
Згадають батька, матінку згадають –
І зрозуміють: плакала матуся
За їх спасіння – й раптом заридають.
В Ісусі буде солодко ридати,
І будуть сльози чисті, ніби перли,
Бо хоч померла християнка-мати,
Та молитви матусі не померли.
Комментарий автора: Маю уже дорослих братів, добрих, розумних, красивих, батьки яких були щирими християнами, а вони ще не з Ісусом. Щось чекають, хоча багато що знають про Бога і спасіння. Їхня мама виливала мені свій біль про їхнє навернення - і він передався мені. Чекаю радісного дня зустрічі своїх братів з Ісусом.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Що за питання "А чого вони не з Ісусом?" Не кожен з Ісусом. Аби це так просто було, як склянку води випити, то й не цінувалось би Богом. Це не просто, бо не кожен може відчути потребу бути з Ним. Може то й Сатана копито прикладає до цього... Хто ж скаже про когось, чого він не з Ісусом?
Поэзия : ЕВАНГЕЛИЕ ОТ ИОАННА стихотворное переложение Владислава Мисюка - Владислав Мисюк Это произведение Вячеслава Семёновича Мисюка «Евангелие от Иоанна, переложенное на стихи» я публикую с разрешения брата Вячеслава – Бориса Семёновича Мисюка. Когда я прочла это произведение, то оно потрясло меня своей искренностью, какой-то трогательной наивностью и бесконечной любовью к Господу. Несколько раз я плакала, перепечатывая его на дискету, и меня не оставляла уверенность, что я делаю что-то очень важное и угодное Богу. «Рукописи не горят», - сказал булгаковский Воланд. Ещё как горят!.. Но не эта. Этой суждена жизнь, во имя Господа Иисуса Христа.
Я не знала Вячеслава при его жизни на земле, мне посчастливилось быть знакомой с его братом – талантливейшим писателем, двадцать пять лет жизни отдавшему морю, и вот что я прочла на брошюрке, подаренной Вячеславом Борису: «Брату Борису от бывшего атеиста. 11/4 - 94г». Кстати, издателем этой книжки является Предводитель Дворянского Собрания Причерноморья князь В. В. Аргутинский-Долгорукий, а напечатана она с благословения митрополита Одесского и Измаильского владыки АГАФАНГЕЛА.
Я испытываю чувство выполненного долга и огромную радость, предлагая это произведение Вам, войдите со мной в эту радость!
Светлана Капинос
