Из нравственности, веры и надежды
Берёт истоки доброта души…
И неприметны все её одежды,
И хижина в лесной стоит глуши…
Она как узница неверия и страха!
Освободить её поможет совесть…
Для Доброты давно готова плаха…
Но о Любви она напишет повесть…
***ВЫШЕ НЕБЕС...
Выше Небес,
Ветра быстрей,
Чище воды…
Тише травы,
Жарче огня,
Ярче звезды…
Веры приют,
Радости смех,
Слова восторг:
Бог есть Любовь…
Значит, Любовь -
Это Бог!!!
***ОТВЕТ...
Хотел идти вперёд, любил весь мир.
Но засмеял народ, и не простил кумир.
Мог всё преодолеть и многое отдать…
Но не нашёл того, кто это сможет взять.
Решил всё изменить, построил новый дом.
Но кто захочет жить в воздушном доме том?
Молил опять – Господь, наставь и просвети!
«Чтобы идти вперёд, на Небеса смотри»…
Прочитано 3056 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
