Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тех от лукавого избавлю и в искушенье не введу... - ученик Христа Господь во Плоти- в Теле- в Церкви Своей
И ныне глаголет всем нам
Чрез всех, кто является членами в Ней:
,,Внимайте Священным Словам!
Примите с любовью, чтоб Их исполнять,
(Ведь было и есть: Слово- Бог!).
Исполнится всё, что Они говорят.
Никто то нарушить не смог.
А кто не смирится под Ихнюю мощь,
Придёт искушенье к тому,
Как в ту благовествуемую ночь
К ученикам...и Петру.''
.
Написано после прочтения ,,Просьба Христа'' Кузнецовой и ,,Апостол Петр'' Изи Шмуль.
