Весно, весно омріяна, як тебе люблю я!
Розквітає все навколо і серце милує.
А все вдячнеє пташинство так радіє з того,
Що щебече виспівує, дякуючи Богу!
Неймовірні квітів барви й розквітла калина,
Люблю, люблю тебе моя рідна Україна!
Цвіт в полях і у садочках, і зростає жито.
До ставку підходять коні, щоб води попити.
Прилетіла буслів пара на своє гніздечко,
Що близь хати були сплели собі на стовпечку.
І маленькі бусленята скоро будуть мило
Із гніздечка споглядати і зміцняти крила.
Не натішуся тобою, земле моя рідна,
Яка ж ти багата є, яка гарна й видна!
Зодяглась як наречена, вмилася росою,
Весь світ покорила ти дивною красою.
Комментарий автора: Хотіла написати дитячий вірш про весну, а як вийшло, то вже вам судити.
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 8092 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ты - все, что мне надо... - Тамара Федотова Первое мое стихотворение...Появилось в душе и запросилось на бумагу. Написано на одном дыхании, почти безо всяких поправок.Это от Господа! Вся слава ЕМУ!
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
