Фантазер, воздушный шарик,
Всем вокруг мозги запарил,
Он вообще отличный парень
И не только, когда спит,
Он играет на гитаре,
И года его не старят,
Сочиняет, как летает,
И при этом говорит:
Мне порой такое снится,
Что все люди словно птицы,
Могут только веселиться
И при этом не тужить,
Просто нужно им раскрыться,
К жизни легче относиться
Ведь она, как небылица,
И все беды отпустить.
Птицы ведь не дышат пылью,
Вместо рук имеют крылья,
И они уже забыли,
Как хватать и как держать,
Все, что взяли, отпустили -
Так и появились крылья,
Когда брали, то ходили,
А теперь пора летать.
И не нужно им до пота
Утруждаться на работах,
Бог дает им, как по нотам
И одежду, и харчи
Вы замучались? Вот то-то -
Чтоб летать, не нужно пота,
Нужно, только и всего-то,
Всё, что взяли, отпустить.
Фантазер, воздушный шарик,
Всем вокруг мозги запарил,
Он вообще отличный парень
И не только, когда спит,
Он играет на гитаре,
И года его не старят,
Сочиняет, как летает,
И при этом говорит.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
