Господь, ты мне сказал, что будешь рядом
И не оставишь на земном пути
Ты только доверяй и будь послушна
Иди за мной, иди вперед- иди
Ты не смотри, что происходит рядом,
В молитве и смирении пребывай
И то, что есть, все трудности, вопросы
У ног моих ты с верою слагай
И я приду, я обязательно услышу
И укреплю и помогу идти
Я лучше знаю, что и как устроить
Ты только светом моим будь-свети
Господь, ты учишь, как взывать к тебе , молиться
И многое ты хочешь показать
Что б волны жизни с ног меня не сбили
И ветер не сумел в борьбе меня сломать
О, мой Господь, о милости прошу я
Во всем Твоя лишь воля будет, не моя
Не дай мне оступиться, усомниться
По вере, слову поступать во всем, всегда
А если очень станет трудно и устану
Не будет сил молиться и взывать
Ты помоги, пошли мне укрепление
Дай сил сражаться и не уставать.
Склоняюсь пред тобой Господь Великий
И нужды все к ногам твоим сложу
Благодарю за все , Отец Благой Могучий
Я доверяю Тебе, верю и люблю!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
